Кіна не буде: відкритий лист колективу кіностудії Довженка

Увеличить шрифт

1

2

3

Не пропустите »

	»Определена пара ведущих финала "Евровидения 2009"
	»Мирча Луческу: "На кону стоит слишком многое"
	»Ани Лорак надоело жить в гражданском браке с Муратом!

Интересное »

новости, загрузка.

19 лютого в приміщенні аґенції УНІАН відбулася прес-конференція, присвячена конфліктній ситуації, що склалася навколо землі, що належить Національній кіностудії художніх фільмів імени Олександра Довженка. В прес-конференції взяли участь заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Лесь Танюк, кінорежисери Володимир Савельєв і Борис Шиленко, голова профспілки кіностудії Катерина Супрун і директор театру-студії кіноактора Валерій Свіщев. Вони оприлюднили заяву, в якій виклали своє бачення конфлікту, і повідомили, що продовжують боротися за встановлення справедливости, сподіваючись на підтримку найвищих посадовців і всіх громадян України. 

Нижче пропонуємо повний текст оприлюдненої на зустрічі заяви...

Вельмишановні співгромадяни!

Державне підприємство "Національна кіностудія художніх фільмів ім. О.Довженка" фактично припиняє своє існування. Відповідно до рішень Київського апеляційного та касаційного судів накладено арешт на рахунки кіностудії і всі грошові надходження будуть вилучатися з рахунків кіностудії та перераховуватимуться на рахунки ВАТ трест "Київміськбуд-1" ім. М.П. Загороднього.

Що ж спонукало ці суди прийняти такі сумнівні та екстраординарні рішення?

Вони чомусь взяли до уваги необґрунтовані аргументи осіб, які нищать наше національне кіно.

З 1986 і аж до 2003 року з деякою перервою посаду Генерального директора Національної кіностудії обіймав кінорежисер М.І.Мащенко. Хазяйнував він повністю авторитарно і волюнтаристськи, спираючись на дружні стосунки з керівниками держави, незалежно від того, хто в той чи інший історичний період керував – чи то ЦК КПУ, чи то – Леонід Кравчук, чи то – Леонід Кучма.

Це впливало і на квартирне питання. Бо давало можливість Мащенку здобувати житло для працівників кіностудії, і перш за все для тих, до яких він добре ставився. Сам він теж одержав на двох осіб трьохкімнатну квартиру, на площі Перемоги.

Звичайно, найбільш цінних для кіновиробництва працівників доцільно забезпечувати житлом. Але не ціною розбазарювання території Національного закладу культури, до того ж історичної та архітектурної пам'ятки, захищеної Законами України та відповідними постановами КМУ.

Однак М.П.Мащенко, прекрасно знаючи про особливий статус Національної кіностудії, почав обмінювати її територію на квартири для окремих працівників. І, в першу чергу, для себе, для своїх заступників та інших наближених до нього осіб. Здавалося б, що ще потрібно було Мащенку, який удвох з дружиною жив у трьохкімнатній квартирі? Але жадібність не має меж. Його, квартира була передана іншому працівнику кіностудії, а взамін він одержав розкішні апартаменти в елітному будинку.

Експеримент з трестом "Елітінвест", якому віддали великий шмат студійної землі по вулиці Молдавській для зведення багатоповерхового житлового будинку, завдяки його дружнім стосункам з Президентом Кучмою зійшов йому з рук, хоча кіностудія і зараз судиться з цим трестом з приводу невиконання тим домовленостей, відповідно до укладених угод.

Але Гендиректору Мащенку сподобалося гендлярувати державним майном і у 2000 році він віддає тресту "Київміськбуд-1" ще дві ділянки студійної землі по вул. О. Довженка. Дивно, що йому це дозволили мерія Києва і Міністерство культури і мистецтв, у безпосередні функції яких входить контроль за недоторканістю територій, що знаходяться під охороною законодавства України. Важко сказати, що вплинуло на рішення цих установ: чи близькість Мащенка до верхівки влади, чи якісь обіцянки (а може не тільки обіцянки) з боку тресту "Київміськбуд-1". Інакше, навіщо було керівництву мерії і тодішньому заступнику Міністра культури і мистецтв О.П.Котлінському відверто порушувати закони. До того ж, розпочати будівництво було неможливо через відсутність дозволу Київради на відведення землі під забудову і початок будівництва.

Угода між Мащенком і будівельним трестом була укладена по відношенню до кіностудії з безпардонним зухвальством. Формально кіностудія повинна була отримати 10 % від майбутнього побудованого житла. Однак, в угоді та додатках до неї були включені пункти, які зводили ці відсотки майже нанівець. Правда, трест, щоб засвідчити свої серйозні наміри, передав Державній адміністрації Шевченківського району три однокімнатні квартири для працівників кіностудії. Але скоріш за все, по закінченню будівництва, трест так і обмежився б цими трьома квартирами. Відповідно до існуючих на сьогодні цін на житло, їхня вартість не може складати більше 1 млн. гривень, а вартість 1,23 га студійної землі тепер складає як мінімум 5 млн. доларів. До того ж, який сенс оперувати цінами на житло 2006 року, якщо ці три квартири були виділені ще у 2000 році, і в разі, якщо б вони не були надані працівникам студії, їх все одно не тримали б непроданими впродовж шести років. Не врахувати це міг тільки дуже упереджений суд.

До того ж, позов збільшено на коефіцієнт інфляції, яка відбулася за ці роки. До позову включили ще й "втрачену вигоду" за незбудовані і непродані будинки. Ось і виникла сума у 9,5 млн. гривень. Однак, слід врахувати той факт, що кіностудія неодноразово направляла офіційні листи на адресу , "Київміськбуду-1" про розірвання цієї кабальної угоди.

Ніяк неможливо вважати справедливими, обґрунтованими та реальними позовні вимоги будівельного тресту "Київміськбуд-1" до Національної кіностудії ім. О. Довженка, як це зробили апеляційний і касаційний суди. Виникає підозра у заангажованій упередженості суддів.

Для Національної кіностудії ім. О.Довженка сплата 9,5 млн. гривень означає повне банкрутство. Бо рахунки кіностудії будуть заблоковані, неможливо буде виплачувати заробітну плату її працівникам, не буде чим сплачувати комунальні послуги, а головне – неможливо буде заробляти гроші кіновиробництвом, бо суми, які переказуватиме на кіновиробництво Міністерство культури і туризму, негайно будуть вилучатися з рахунку кіностудії на користь спритним ділкам з "Київміськбуду-1". Хіба це не рейдерство, тільки в іншій упаковці? Якщо кіностудія збанкрутує, її можна розшматувати як завгодно.

Але хіба це не національний заклад культури, продукція якого так необхідна Україні у часи її державної та національної розбудови?

Коли читаєш висновки апеляційного та касаційного господарських судів, мимоволі виникає сумнів у їхній порядності. Складається враження, що судові жахи творів Кафки і Сухово-Кобиліна не залишилися у минулому, а повністю повторюються у незалежній Україні. Якщо це так, лячно у такій країні жити. Недарма, що на корумпованість наших судів з огидливим осудом дивиться вся цивілізована Європа.

Якщо не буде подолана ця страшна хвороба, то геть думати про наш вступ до світового співтовариства.

Тільки ваше, співгромадяни, втручання у цю фантасмагоричну ситуацію може врятувати від загибелі кіностудію їм. Довженка – флагман національної кіноіндустрії.

Народний артист України М. Ільїнський
Заслужений діяч мистецтв України О. Муратов